Бродівський замок

Львівська область, Бродівський район, Броди
Авторизуйтесь, щоб залишити оцінку

В західній частині міста Броди, що у Львівській області, знаходиться Бродівський замок-фортеця. В 1586 році місто отримало Магдебурзьке право і в тій порі, власник на той час Бродів, Станіслав Жолкєвський (Stanisłаw Żółkiewski) (XVI-1588), каштелян галицький, воєвода бельський та руський в 1581-1588 роках, спорудив на території дрєвньоруського городища дерев’яний оборонний замок.

В 1629 році місто Броди з округою перейшло у власність Станіслава Конєцпольського (Stanisłаw Koniecpolski) (XVII-1646), польного гетьмана коронного з 1619 року. Станіслав зводить на місці дерев’яної фортеці муровану з цегли оборонну фортецю бастіонного типу. Будівництво проходило з 1630 по 1635 роки. Фортеця-замок споруджена у вигляді рівностороннього пятикутника з пятьма бастіонами. В куртинах між бастіонами знаходилися каземати. Фортеця була оточена глибоким ровом з водою та високим земляним валом обкладеним ззовні тесаним білим каменем.

В’їзд був через головну браму та міст зі сторони міста , який піднімався в разі небезпеки. В середині замку знаходився дерев’яний палац власників міста, та дерев’яна каплиця. Архітекторами фортеці були французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський інженер Андреа дель Аква, автори замку в Підгірцях. В 1633 році в Бродівському замку побував Богдан Хмельницький. В 1648 році козацьке військо декілька тижнів здійснювало облозу фортеці, але фортеця встояла. В 1682 році Броди перейшли у власність Собєцьких, а далі в 1704 році до Потоцьких, які перетворили фортецю і одну із своїх резиденцій.

Власник Бродів в 1751 по 1760 роки Станіслав Потоцький ( Stanisłаw Potocki) (XVIII-1760), стражник великий коронний з 1728 року, воєвода смоленський в 1756 році, та київський у 1744-56 р.р., кавалер ордену Білого Орла (1742р.), над головною брамою замку спорудив вежу з годинником, а перед вежою ревелін для посилення обороноздатності фортеці. На місці деревяного замку було споруджено двоповерховий палац. Замок мав велике стратегічно-військове значення, тому на протязі XVII-XVIII століть тут побували королі Польщі: Владислав IV Ваза, Ян II Казимир, Ян III Собєцький, австрійський монарх Йозеф II.

В 1812 році, на вимогу московського уряду, австро-угорський уряд ( а тоді Броди входили до Австро-Угорської імперії) розпорядився зруйнувати в’їздну вежу, та ревелін, та закидати рів навколо фортеці, що було і виконано. Таким чином, замок втратив своє оборонне значення. В цей період, після руйнації в’їзної замкової брами з надбрамною вежею і равеліном, було споруджено Сміленська браму. Вона стала головним в’їздом до замку. Назву брама отримала від приміського села Смільно, на яке був спрямований виїзд з фортеці. В совєтський період, брама була замурована, а на її місці, та поблизу, добудовано ряд приміщень, де розмістилися ремонтні майстерні, які до сих пір стоять бельмом на території фортеці.

В XIX столітті замок декілька разів змінював власників. З 1834 року палац належав родині Молодецьких, першим власником замку був Ян Казимир Млодецький (Jan Kazimierz Młodecki) (XIX-1854), власник Бродів та навколишніх земель, голова окружного волинського суду, маршалок шляхти в Дубно, кавалер мальтійського ордену. Перед Першою світовою війною, на той час власниця Бродів, Ядвіга Млодецька (Jadwiga Młodecka), донька Яна Казимира, відкрила в палаці приватний музей. В експозиції були зібрані старовинні меблі, портрети польський вельмож та політичних діячів, колекція картин, старовинний посуд. В роки, коли Броди були окуповані московитами, значна частина колекції «зникла».

Остаточно палац пограбували комуністи в 1939-1940 роках. Після Другої світової війни в замку розташувалася військова частина (ремонтний завод), відтак занепад замку продовжувався. В цей час і відбувалися основні «добудови», «перебудови», а точніше руйнування замкового комплексу. Та дещо збереглося до наших днів. Повністю збереглися дві куртини, ще дві частково, північно-східний бастіон. В західній частині замку ще є білокамяний портал одного з казематів виконаний у ренесансному стилі. Це виглядає красиво і дає уяву про те як були прикрашені інші каземати.

В непоганому стані і палац зведений Станіславом Потоцьким в XVIII столітті. Споруда цегляна, у плані видовжений прямокутник, з двома резалітами. Стіни головного та бокових фасадів оздоблені псевдоколонами у верхній частині яких знаходяться пишні ліпнини з ознаками іонічного ордену. Внутрішнє планування приміщень має амфіладний характер (більшість кімнат прохідні). Внутрішній інтер’єр кімнат не зберігся. Говорять, що головний вхід у палац був прикрашений великим балконом, в такому разі він не зберігся. Але в загальному, стан палацу поганенький. З часу, коли в 1990 році військові покинули замок ніяких серйозних відновлювальних робіт не велося. Приміщення палацу було передано в користування школі, там також містився районний архів. А от більшість замкових казематів не використовуються та помаленьку руйнуються. Але в середині чисто та прибрано. Відбуваються якісь рухи по реставрації історичного місця, але поки що, змін на краще не видно.

Контакти






Коментарі

Авторизуйтесь, щоб залишити коментарі
Нічого не знайдено.

Чи проживаєте ви у Львівській області?

Please login to submit polls.