Ще за життя вона була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання “Ваґнерівська примадонна” ХХ століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет із написом “Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй”. Успіхи С. Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва.

Перший сольний виступ С. Крушельницької відбувся 28 лютого 1891 року. У 1892 отримала нагороду за виконання партій Леонори й Амелії з опер Дж. Верді “Трубадур” і “Бал-маскарад”. 13 квітня 1892 року вперше на сцені театру Скарбка (м. Львів) виконала головну партію в ораторії Г.-Ф Генделя “Месія”. У 1883 році на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства “Руська бесіда”. На одному з концертів цього хору 2 серпня 1885 року був присутній Іван Франко, який разом із українськими, російськими і болгарськими студентами та композитором Остапом Нижанківським, художником і поетом Корнилом Устияновичем мандрував тоді краєм. На концерті був також письменник Павло Думка, родом із сусіднього села Купчинці.

У Тернополі Соломія Крушельницька познайомилася зі служителями Мельпомени. Тут час від часу виступав львівський театр товариства “Руська бесіда”, у репертуарі якого були опери С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка. Вона мала змогу спостерігати за грою драматичних акторів К. Клішевської, Ф. Лопатинської, А. Мужик-Стечинського, М. Ольшанського, А. Осиповичевої, С. Яновича батька Леся Курбаса.

У 1893-у дебютувала на сцені Львівського оперного театру (опери “Фаворитка”, “Сільська честь” П. Масканьї. Наступного року співала у Львівській опері головні партії в операх “Фауст” Ш. Ґуно, “Африканка” Дж. Мейєрбера, “Страшний двір” С. Монюшка. У 1895-у в м. Відень (Австрія) вивчала партії в операх Р. Ваґнера. Співала на сценах провідних театрів світу, зокрема у Львові, Кракові (1895–1898 рр.), Одесі (1896–1897 рр.), Сантьяго (1897 р.), Варшаві (1898–1902 рр.), Петербурзі (1901–1902 рр., в італійській трупі за участю М. Баттістіні, Е. Карузо), Парижі (“Ґранд-опера”, 1902 р.), Неаполі (1903–1904 рр.), Римі (1904–1905), Мілані (“Ла Скала”, 1898 р., 1904 р., 1907 р., 1909 р., 1915 р., 1920 р.), Каїрі (1904 р.); гастролювала в Арґентині (1906–1911 рр., 1913 р., із італійською трупою під керівництвом А. Тосканіні та Л. Муньйоне), Іспанії, Бразилії. У 1920 р. залишила оперну сцену. Виступала з камерними концертами у Львові, Тернополі, Чернівцях та ін. містах (1894–1923 рр.), провела концертне турне у Стрию, Перемишлі та Новому Санчі (1898 р.). У 1939 р. повернулася до Львова. У 1945–1952 рр. – професор вокалу Львівської консерваторії ім. М. Лисенка (нині – Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка). Партії (понад 60): Оксана (“Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського), Татьяна, Ліза (“Євґеній Онєґін”, “Пікова дама” П. Чайковського), Чіо-Чіо-Сан, Тоска (однойменні опери Дж. Пуччіні), Саломея, Електра (однойменні опери Р. Штрауса), провідні партії в операх Дж. Верді, Р. Ваґнера, Дж. Бізе; виконувала українські народні пісні, камерні твори українських і зарубіжних композиторів. На оперних сценах виступала з М. Баттістіні, Е. Карузо, О. Мишугою, М. Менцинським, Тітта Руффо, Ф. Шаляпіним та іншими.

Цікаво, що 17 лютого 1904 року в міланському театрі “Ла Скала” Джакомо Пуччіні представив свою нову оперу “Мадам Батерфляй”. Ще ніколи композитор не був так упевнений в успіху, але… глядачі оперу обурено освистали. Славетний маестро почувався розчавленим. Друзі вмовили Пуччіні переробити свій твір, а на головну партію запросити Соломію Крушельницьку. І 29 травня того ж року на сцені театру “Ґранде” в Брешії відбулася прем’єра оновленої “Мадам Баттерфляй”, цього разу – тріумфальна. Публіка сім разів викликала акторів і композитора на сцену. Після вистави, зворушений і вдячний, Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом:

“Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй”.